authority

[ɔː'θɒrɪtɪ]

n

1) влада

the authority of Parliament — влада парламенту

a man set in authority — людина при владі; людина, наділена владою

2) повноваження (на щось — for); сфера компетенції, коло обов'язків (повноважень)

3) (звич. pl the authorities) органи влади

to apply to the authorities — звернутися до влади

local authorities — місцева влада

4) авторитет, вага, вплив, значення

to carry authority — мати вплив (вагу, авторитет)

5) авторитетний фахівець

6) авторитетне джерело (книга, документ)

on good authority — з вірогідних джерел

on the authority of a historian — за свідченням історика

7) авторитетне твердження, доказ, підстава

on the authority of the press — на підставі даних преси, за твердженням газет