baffle

['bæfl]

1. n тех.

дросель; відбивна перегородка; глушник, глушитель; уповільнювач тяги

2. v

1) розстроювати, руйнувати (плани, розрахунки); перешкоджати, заважати

to baffle smb.'s progress — перешкоджати чийомусь просуванню

to baffle pursuit — тікати від переслідування

2) ставити в безвихідь; збивати з пуття

3) даремно боротися (намагатися)

4) відводити (зміняти) течію

••

to baffle all description — не піддаватися будь-якому описові