bail

I [beɪl]

1. n

1) застава, порука

on bail, upon bail — на поруки

to accept [to allow, to take, to admit, to hold, to let] to bail — випустити на поруки

2) поручитель

to give [to offer] bail — знайти собі поручителя

to go [to stand, to be, to become] bail for smb. — поручитися за когось

to give leg bail розм. — утекти

2. v

брати на поруки; поручитися (за когось — out)

II [beɪl]

n

1) бар'єр між кіньми (у стайні)

2) верхня перекладка воріт (у крикеті)

III [beɪl]

v

вичерпувати воду (з човна; тж. to bail water out)

to bail out a boat — вичерпувати воду з човна

bail out ав. розм. — стрибати (викидатися) з парашутом

IV [beɪl]

n

ручка (відра або чайника)