band
[bænd]
I
1. n
1) тасьма, стрічка; поясок; смужка; околиш; обід, обруч
faggot band — в'язка хмизу
2) тех. валок, валик; стрижень
3) ел. смуга частот
4) attr. стрічковий
band brake — стрічкове гальмо
band conveyer — стрічковий транспортер
band filter — стрічковий фільтр
2. v
1) зв'язувати
2) заст. перев'язувати
II
1. n
1) загін; група людей
2) оркестр
string band — струнний оркестр
3) банда
4) зграя
••
when the band begins to play розм. — коли ситуація стає серйозною
band wagon амер. розм. — сторона, що взяла верх (на виборах тощо)
to be [to get into] the band wagon — примкнути (пристати) до руху, який має шанси на успіх
2. v
об'єднувати(ся); збиратися (часто to band together)
Англійсько-український словник