bang

I [bæŋ]

1. v

1) ударити(ся); стукнути(ся)

to bang oneself against a tree — ударитися об дерево

2) грюкати (дверима, часто з to)

3) гуркотіти, гриміти

the gun banged — пролунав постріл

4) розм. бити, лупцювати

5) розм. перевершити; залишити позаду

2. n

удар, стукіт; звук пострілу (вибуху тощо)

to shut the door with a bang — грюкнути дверима

3. adv розм.

1) раптом, враз, зненацька

2) якраз, прямо, саме

the ball hit him bang in the eye — м'яч влучив йому прямо в око

II [bæŋ]

1. v

підстригати волосся чубком

2. n

чубок

III [bæŋ]

n

висушені листки і стеблини індійських конопель; гашиш