bargain

['bɑːgɪn]

1. n

1) (торговельна) угода; договір

to make [to strike, to close] a bargain — домовитися, прийти до згоди

a good [bad, hard, losing] bargain — вигідна (невигідна, збиткова) угода

to drive a hard bargain — правити багато; торгуватися

to bind a bargain — дати завдаток

to be off [with] one's bargain — анулювати угоду

a bargain is a bargain — договір паче грошей

2) (a bargain) вигідна покупка; задешево куплена річ

to buy at a bargain — купити дешево

into the bargain — на додачу; до того ж

to make the best of a bad bargain — не занепадати духом у біді

that's a bargain! — згода!, діло вирішене!

2. v

торгуватися; доходити згоди; укладати угоду (договір)

- bargain away

- bargain for

- bargain on