beam

I [biːm]

1. n

1) промінь; пучок променів

2) сяяння; сяючий вигляд; сяюча посмішка

3) радіосигнал (для літака)

to be off the beam — збитися з шляху

4) радіус дії (мікрофона, мегафона, гучномовця)

5) attr.

beam sea — бокова хвиля

beam aerial рад. — променева антена

2. v

1) сяяти; світити

2) випромінювати; осявати(ся)

3) радісно посміхатися

4) визначати місцезнаходження літака за допомогою радара

5) передавати (радіопередачу) для певної країни

II [biːm]

n

1) балка, перекладка, брус

2) тех. балансир

3) коромисло (терезів)

4) мор. бімс; ширина (судна)

5) гряділь (плуга)

6) текст. ткацький навій

••

beam in one's eye — великий недолік