bent

I [bent]

1. n

1) схильність; нахил (до — for)

to the top of one's bent — від усього серця; вдосталь

2) рідк. вигин, згин; схил

2. adj

1) зігнутий, похилений

2) що має твердий намір (зробити щось — on)

he is bent on becoming an aviator — він прагне стати льотчиком

II [bent]

past і p. p. від bend 1.