blank

[blæŋk]

1. adj

1) пустий; чистий, несписаний (про папір); незаповнений (про бланк, документ)

2) незабудований (про місце)

3) холостий (про заряд)

4) беззмістовний; безтямний

his memory is blank on the subject — він нічого не пам'ятає про це

blank look — безтямний погляд

5) спантеличений, збентежений

to look blank — бути спантеличеним; мати збентежений вигляд

6) абсолютний, повний, цілковитий

blank silence — абсолютна тиша

blank despair — повний розпач

7) суцільний

blank wall — глуха стіна

blank window — сліпе (несправжнє) вікно

8) амер.

the Blank Pursuit Squadron — Н-ська (енська) винищувальна ескадрилья

••

blank side — слабке місце

blank verse — білий вірш

to give a blank cheque — надати свободу дій, дати карт-бланш

2. n

1) пусте (вільне) місце (у книзі, документі тощо)

2) тире (замість пропущеного слова)

3) амер. бланк

4) пустий лотерейний квиток

to draw a blank — витягти пустий білет; перен. зазнати невдачі

5) пустота, спустошеність (душевна)

6) провал у пам'яті

my mind is a complete blank — я нічого не пам'ятаю

7) військ. біле яблуко мішені

8) ціль; мета

9) тех. заготівка; болванка

3. v амер.

завдавати великої поразки; обіграти "всуху" (у грі)