blast

[blɑːst]

1. n

1) сильний порив вітру

2) потік повітря

3) вибух

blast wave — вибухова хвиля

4) заряд (для вибуху)

5) звук (духового інструмента)

6) згубний вплив

7) шкідник; хвороба (рослин)

8) тех. дуття; форсована тяга

to be out of blast — не працювати (про доменну піч)

9) повітродувка

••

in full blast — у повному розпалі

to be at full blast [in full blast] — працювати повним ходом

2. v

1) висаджувати в повітря

2) шкодити, знищувати (рослини, посіви)

3) руйнувати (плани, надії)

4) тех. дути, продувати

5) проклинати