blow

[bləu]

I n

1) удар, стусан

at a blow, at one blow — одним ударом, відразу

to come to blows — вступити у бій (у бійку), дійти до рукопашної

to deal [to strike, to deliver] a blow — завдати удару

to strike a blow for — допомагати

to strike a blow against — протидіяти

2) лихо, нещастя, удар

II

1. n

1) подув; подих; порив (вітру)

to get a blow — подихати свіжим повітрям

2) розм. хвастощі

3) тех. дуття

4) кладка яєць (мухами)

2. v (past blew, p. p. blown)

1) дути; дмухати

2) віяти; розвіювати; гнати (про вітер)

3) роздувати (вогонь; тж. перен.); видувати (скляні вироби); продувати (трубку тощо)

4) пускати (пузирі)

5) висаджувати в повітря, підривати (звич. blow up)

6) пихкати; пихтіти, важко дихати

7) грати, сурмити (на духовому інструменті)

8) звучати (про трубу, сурму)

9) свистіти, гудіти

10) розм. хвастати, хвалитися

11) класти яйця (про мух)

12) амер. sl. розтринькувати (гроші; тж. blow off)

13) sl. проклинати

•

- blow about

- blow abroad

- blow in

- blow off

- blow out

- blow over

- blow up

- blow upon

••

to blow cold and hot — вагатися, постійно змінювати точку зору

to blow the gaff [the gab] sl. — проговоритися, видати секрет

blow high, blow low — що б там не трапилось, хоч би що там було

to blow one's nose — висякатися

to blow one's own trumpet [one's own horn] — хвастати, вихвалятися; займатися саморекламою

III

1. v

(blew, blown) цвісти

2. n

цвітіння