bottle

I ['bɒtl]

1. n

1) пляшка; флакон; бутель, сулія

hot-water bottle мед. — грілка

2) ріжок (для немовлят)

to bring up on the bottle — вигодувати дитину соскою

to know smb. from his bottle up — знати когось з раннього дитинства (з пелюшок)

3) вино

to be fond of the bottle — полюбляти випити; заглядати в чарку

to flee from the bottle — уникати спиртних напоїв

over a bottle — за пляшкою вина

to take to the bottle — запиячити, почати пити

4) тех. опока

••

black bottle амер. — отрута

2. v

1) зберігати у пляшках

2) sl. спіймати на гарячому

•

- bottle off

- bottle up

II ['bɒtl]

n рідк.

сніп, оберемок сіна

••

to look for a needle in a bottle of hay — шукати голку в скирті сіна; займатися безнадійною справою