bound
I [baund]
1. n
(звич. pl) границя, межа; обмеження
within bounds — у межах
to put [to set] bounds — покласти край (чомусь — to)
2. v
1) обмежувати
2) перен. стримувати
3) межувати
II [baund]
1. n
1) стрибок, скік
2) відскок (м'яча)
3) поет. сильний удар серця
2. v
стрибати, скакати; відскакувати; швидко бігти
III [baund]
1.
past і p. p. від bind
2. adj
1) зв'язаний, пов'язаний
2) оправлений, в оправі
3) зобов'язаний; змушений; обов'язковий, неодмінний; певний
I am not bound to go — я можу не йти
he is bound to let out the secret sooner or later — рано чи пізно він обов'язково видасть секрет
IV [baund]
adj
1) що прямує (до — for)
the ship is bound for Odesa — пароплав прямує до Одеси
2) готовий; призначений
the ship is bound to start tomorrow — пароплав відчалює завтра
Англійсько-український словник