brick

[brɪk]

1. n

1) цеглина; клінкер

2) брусок (мила); плитка (чаю тощо)

box of bricks — дитячі кубики

3) розм. добрий хлопець, молодець

••

to drop a brick — зробити ляпсус, припуститися нетактовності

like bricks, like a brick — енергійно, охоче

like a cat on hot bricks — як на розпеченому вугіллі

to make bricks without straw бібл. — робити щось, не маючи потрібного матеріалу; затівати безнадійну справу

2. v

класти цеглу; обличковувати, мостити цеглою

brick in, brick up — закладати цеглою

3. adj

цегельний; цегляний

••

to run one's head against a brick wall — пробивати лобом стіну, добиватися (домагатися) неможливого