bunch

[bʌnʧ]

1. n

1) в'язка, пучок, жмуток, пачка (чогось однорідного)

bunch of keys — в'язка ключів

bunch of grapes — гроно винограду

bunch of fives sl. — п'ятірня; рука, кулак

2) розм. група, компанія

he is the best of the bunch — серед компанії він найкращий

3) амер. череда рогатої худоби

2. v

1) утворювати пучки (грона)

2) збивати(ся) в купу