chain

[ʧeɪn]

1. n

1) ланцюг, ланцюжок; цеп

a chain of happenings — сплетення подій

a chain of mountains — гірське пасмо

chain and buckets тех. — норія

2) pl кайдани; пута; узи

3) attr. ланцюговий

chain belt — ланцюговий привід

chain bridge — ланцюговий міст

chain broadcasting — одночасна передача однієї програми кількома радіостанціями

chain cable — якірний ланцюг

chain reaction — ланцюгова реакція

2. v

1) скріпляти ланцюгом

2) сковувати, заковувати; тримати в кайданах; прив'язувати

to chain up a dog — тримати собаку на цепу