charge

[ʧɑːʤ]

1. n

1) доручення; обов'язок; відповідальність

2) піклування, турбота; догляд; охорона

he was left in my charge — він був залишений на моє піклування

3) особа, що перебуває на чиємусь піклуванні

4) обвинувачення

5) військ. напад, атака

6) ціна; pl витрати

7) ел. та ін. заряд

2. v

1) обтяжувати; навантажувати

2) доручати (щось — with)

3) обвинувачувати

to charge someone with carelessness — обвинуватити когось у недбальстві

4) призначати, правити, вимагати (певну ціну)

they charged me three dollars for it — вони взяли з мене за це три долари

5) заряджати

6) атакувати

7) наказувати, вимагати

I charge you to obey — я вимагаю від вас бути слухняними