chin

[ʧɪn]

1. n

підборіддя

••

up to the chin — по саму шию

to take things on the chin — не падати духом, триматися бадьоро

2. v

1) амер. sl. теревенити, патякати, розмовляти

2) refl

chin up спорт. — підтягатися на руках