conjugate

1. ['kɒnʤʊgeɪt]

v

1) грам. відмінювати (дієслово)

2) біол. сполучатися, з'єднуватися

2. ['kɒnʤʊgɪt]

adj

1) з'єднаний; сполучений

2) мат. спряжений

conjugate angles — спряжені кути

3) бот. парний (про листочки)

4) лінгв. споріднений коренем і значенням (про слово)

3. ['kɒnʤʊgɪt]

n лінгв.

слово, споріднене коренем (значенням)