dependence
[dɪ'pendəns]
n
1) залежність (від — on, upon); підлеглість
to live in dependence — жити в залежності (від); жити на чиємусь утриманні
2) довір'я
to place dependence in a person — мати довір'я до когось
3) юр. нерозв'язність (справи); чекання рішення
Англійсько-український словник