discredit

[dɪs'kredɪt]

1. v

1) дискредитувати; знеславлювати; ганьбити

2) не довіряти, не вірити

the report is discredited — цьому повідомленню не вірять

2. n

1) дискредитація, знеславлення

to bring discredit on oneself — дискредитувати себе

2) недовір'я, сумнів

to throw discredit on — піддати (щось) сумніву, не дуже довіряти (чомусь)

3) позбавлення комерційного кредиту