dispute
[dɪs'pjuːt]
1. v
1) сперечатися
2) заперечувати (права, факти і т.д.)
3) сваритися, перечити
4) обмірковувати, обговорювати (питання і т.д.)
5) виступати проти чогось, чинити опір
to dispute the enemy's advance — перешкоджати просуванню ворога
2. n
1) диспут, дискусія, дебати; полеміка
beyond [out of, without] dispute — безсумнівно, безперечно
2) спір, суперечка, сперечання; сварка
labour dispute — трудовий конфлікт
Англійсько-український словник