drift

[drɪft]

1. n

1) повільна течія

2) мор. дрейф

3) ав. девіація, знесення; швидкість знесення

4) напрям, спрямованість; намір, прагнення, тенденція

the drift of a speech — спрямованість промови

I don't understand his drift — не розумію, куди він гне

the drift of a discourse — основний напрям промови (бесіди)

5) пасивність; бездіяльність

the policy of drift — політика бездіяльності (пасивності)

6) замет, кучугура (снігу); купа, нанесена вітром (піску, листя тощо)

7) геол. льодовиковий нанос

8) дрифтерна сіть

9) гірн. штрек, горизонтальний хід

10) гідр., військ. деривація

2. v

1) відносити(ся) (вітром, водою); дрейфувати

the boat drifted out to sea — човен віднесло (течією) в море

2) наносити (сніг, пісок)

3) перен. пливти за течією