drive

[draɪv]

1. v (past drove; p. p. driven)

1) гнати, проганяти; переслідувати

2) їхати, мчати, везти (в автомобілі і т.д.)

to drive smb. to the station — підвезти когось на станцію

3) правити, вести (машину)

4) приводити, доводити (до — to, into)

to drive into despair — приводити в розпач

to drive home — переконувати, доводити

5) вбивати, заганяти (в щось)

to drive a nail home — забити цвях по саму голівку

6) рухати, приводити в рух

7) проводити, прокладати (залізницю)

8) укладати (угоду); вести (торгівлю)

9) перевантажувати, перевтомлювати (працею)

•

- drive at

- drive away

- drive in

- drive out

- drive up

••

to drive mad, to drive crazy — зводити з розуму

drive on! — поганяй!

to drive a pen — бути письменником

2. n

1) катання, прогулянка (в екіпажі, автомобілі)

to take a drive — проїхатись

2) переслідування (ворога, звіра)

3) велика енергія, сила

4) стимул

5) пол. кампанія

6) тех. передача, привід

7) проїзд

8) військ. наступ; удар; атака

9) гірн. штрек