end
[end]
1. n
1) кінець; край; фінал; закінчення
to put an end to — покласти край, припинити
to make both ends meet — зводити кінці з кінцями
2) смерть, кончина
3) результат, наслідок
4) намір; мета
to gain one's end — досягти мети
to be at one's wits' end — розгубитися
on end — підряд, без перерви
3 hours on end — 3 години підряд
2. v
кінчати(ся)
end off, end up — закінчуватися, припинятися
Англійсько-український словник