extreme
[ɪk'striːm]
1. adj
1) крайній; екстремальний
extreme old age — глибока старість
the extreme penalty [of the law] юр. — найвища міра покарання
extreme reform — радикальна реформа
extreme youth — рання молодість
2) надзвичайний
3) останній
in one's extreme moments — перед смертю
2. n
1) крайність
to run to an extreme — впадати в крайність
to go to extremes — вдаватися до крайніх заходів
in the extreme — в найвищій мірі, вкрай
extremes meet — крайності сходяться (збігаються)
2) pl мат. крайні члени (пропорції)
Англійсько-український словник