fain
[feɪn]
1. adj pred.
1) змушений (to)
she was fain to comply — вона була змушена погодитися
2) заст. поет. схильний до; готовий зробити (щось)
2. adv поет.
охоче, радо
he would fain depart — він радий був би піти
Англійсько-український словник