feather

['feðə]

1. n

1) перо (пташине); збірн. або pl оперення

2) плюмаж

3) прикраса

4) мисл. дичина

5) дрібничка

6) тех. виступ, гребінь, шпонка

••

birds of a feather — люди одного складу; одного поля ягоди

in high feather — в доброму настрої

to show the white feather — злякатися, виявити легкодухість (боягузтво)

2. v

оперяти, прикрашати пір'ям

••

to feather one's nest — поживитися; нагріти руки, розбагатіти