full

[fʊl]

1. adj

1) повний; цілковитий

full house — аншлаг (у театрі)

full up pred. розм. — повно, нема місця

in full swing, in full blast — в повному розпалі

of full age — повнолітній

2) повний, нескорочений

full name — ім'я та прізвище

at full speed — на повній швидкості

3) багатий (на щось)

a full meal — ситна їжа

4) цілий, цілісний

5) огрядний, дорідний, пухкий

6) рідний

full brother — рідний брат

2. n

повнота

the full of the moon — повний місяць

in full — повністю

to the full — в повній мірі

3. adv

1) прямо, точно; саме; якраз

full in the centre — якраз посередині

2) цілком, повністю

4. v

1) бути широким (повним)

2) текст. валяти (сукно)