ground

[graund]

I

past і p. p. від grind

II

1. n

1) ґрунт; земля

2) дно (моря)

3) спортивний майданчик

4) місцевість, відстань

5) ділянка землі

6) плац; аеродром; полігон

7) партер (у театрі)

8) муз. тема

9) підстава, мотив

10) ел. заземлення

••

to break [fresh] ground перен. — прокладати нові шляхи

common ground — домовленість

to cover much ground перен. — широко охоплювати (суть справи тощо)

to gain ground — просуватися вперед; робити успіхи

to give ground — відступати

to hold [to stand] one's ground — утримати свої позиції, виявити твердість

2. v

1) засновувати; обґрунтовувати

to ground one's arguments on experience — обґрунтовувати свої докази досвідом

2) навчати основ (предмета) (in)

he is well grounded in grammar — він добре знає граматику

3) мор. наскочити на мілину

4) класти; опускатися на землю

to ground arms — складати зброю, здаватися

5) буд. закладати фундамент

6) ел. заземляти