head

[hed]

1. n

1) голова

2) розум; глузд, здібності

two heads are better then one — одна голова добре, а дві — краще

3) глава; вождь; керівник

4) начальник (підприємства, установи); директор школи

5) людина

to count heads — порахувати усіх присутніх

6) передня (головна) частина (чогось); перед

7) узголів'я

8) рубрика, параграф; заголовок

9) піна; вершки

10) верхів'я (річки)

11) головка (цвяха)

12) качан (капусти)

13) критична точка, перелом (хвороби)

14) лицевий бік (монети)

15) колодочка (ножа); обух (сокири)

16) тех. гідростатичний тиск

17) тех. насадок

18) тех. бабка (верстата)

19) pl гірн. руда (чиста), концентрат руди

20) attr. головний

21) attr. зустрічний, супротивний

head tide — супротивна течія

head resistance — лобовий опір

head sea — зустрічна хвиля

head wind — зустрічний вітер

••

at the head — на чолі

head over heels — шкереберть

to be off one's head — бути у нестямі; ((by) a head and shoulders above smb.) на голову вище від когось

to keep one's head — бути спокійним; зберігати самовладання

to lay heads together — радитися

over head and ears — по самі вуха

2. v

1) очолювати; вести

to head the list — очолювати список

2) бути кращим (першим)

3) спрямовувати, тримати курс (кудись — for)

4) брати початок (про річку)

5) заважати, перешкоджати

6) спорт. грати головою

•

- head back

- head off