heave

[hiːv]

1. v (past і p. p. hove, heaved)

1) підіймати, тягти (канат, сіть, якір)

heave ho! мор. — дружно!, разом!

2) переміщати, вантажити, навантажувати (вугілля тощо)

3) здійматися, підніматися й опускатися (про хвилі, груди)

4) зітхати

to heave a groan — тяжко стогнати

to heave a sigh — тяжко зітхнути

5) просуватися, іти (про судно)

to heave ahead — просунути(ся) вперед

6) робити зусилля, напружуватися

2. n

1) підіймання

2) хвилювання (моря)

3) блювання

4) геол. горизонтальне зміщення, зсув (ґрунту)

5) вет. потуги

6) pl вет. запал (у коня)