heel

[hiːl]

I

1. n

1) п'ятка, п'ята

2) каблук

3) шпора (півня)

4) розм. негідник, дурисвіт

5) грань, вершина, ребро

••

heels over head — шкереберть

at heel, at smb.'s heels — слідом (по п'ятах)

down at heel — стоптаний (про взуття); неохайний

to come to heel — підкоритися

to take to one's heels — п'ятами накивати, кинутися навтіки (навтьоки)

under the heel — під п'ятою

2. v

1) прибивати каблуки

2) ходити слідом, по п'ятах

3) бити закаблуком, вибивати (в танці)

II

1. мор.; v

кренити(ся); кренгувати

2. мор.; n

крен