house

1. [haus]

n

1) дім, будинок, хата; будівля; житло

2) дім, господа; родина, сім'я

to keep the house — вести (домашнє) господарство

3) сімейство; рід; династія; дім

4) палата (у парламенті)

lower house — нижня палата

upper house — верхня палата

House of Commons — палата громад

House of Lords — палата лордів

House of representatives — палата представників

to enter the House — стати членом парламенту

5)

the House розм. — лондонська біржа

6) торговельна фірма

7) театр; глядачі, публіка

full house театр. — повний збір

8) вистава, сеанс

9) готель, заїзд

10) мор. рубка

2. [hauz]

v

1) давати притулок, забезпечувати житлом; поселити

2) селитися, жити (в будинку)

3) поміщати, прибирати (про речі, майно тощо)

4) с.-г. збирати (хліб); заганяти (худобу)

5) військ. розквартировувати