infinite

['ɪnfɪnɪt]

1. adj

1) нескінченний, безмежний

infinite series мат. — нескінченний ряд

infinite space — безмежний простір

2) нескінченний, незліченний

3) грам. неозначений, не обмежений числом (особою) (про форми дієслова)

2. n

1) безліч

2) (the infinite) нескінченність, безмежність, безмежний простір