instrument

['ɪnstrəmənt]

1. n

1) знаряддя; інструмент

2) прилад, апарат

3) юр. документ

ratification instruments — ратифікаційні грамоти

4) юр. договір, пакт, акт

instrument of surrender — акт про капітуляцію

5) attr.

instrument board тех. — розподільна дошка, контрольний щиток

instrument flying ав. — сліпий політ (за приладами)

2. v

1) практично здійснювати

2) муз. інструментувати

3) обладнати приладами

4) юр. складати договір (акт)