knock

[nɒk]

1. n

1) стук

2) удар, поштовх

3) тех. детонація

2. v

1) стукати(ся), бити, ударяти(ся)

2) збивати

3) sl. вражати, приголомшувати

4) розм. різко критикувати; чіплятися

•

- knock about

- knock against

- knock down

- knock out

- knock together

- knock up

- knock up against

••

to knock home — втовкмачувати

to knock smb. off his pins — приголомшити, ошелешити (когось)