laurel

['lɒrəl]

1. n

1) бот. лавр благородний

2) (звич. pl) лаври, почесті; визнання

••

to rest [to repose, to retire] on one's laurels — спочивати на лаврах

to reap [to win] one's laurels — здобути лаври, досягти слави

2. v

увінчувати лавровим вінком