lodge

[lɒʤ]

1. n

1) будиночок (сторожка) біля воріт; приміщення для воротаря

2) мисливський будиночок; тимчасове житло

3) намет індіанців, вігвам

4) ложа (масонська)

5) ложа (в театрі)

6) квартира ректора коледжу (в Кембриджі)

7) хатка (бобра); нора (видри)

8) гірн. рудний двір

2. v

1) дати приміщення, дати притулок; поселити

2) мешкати, квартирувати, тимчасово проживати

3) наймати кімнату (у когось)

4) засісти, застряти (про кулю тощо)

5) класти (в банк); давати на зберігання (комусь — with; кудись — in)

6) подавати (скаргу тощо); висувати (обвинувачення)

7) покласти, прибити (вітром, зливою); вилягти від вітру (про посіви)