lose

[luːz]

v (past і p. p. lost)

1) губити; втрачати

to lose one's temper — розгніватися, втратити самовладання

to be lost to [all] sense of duty [shame] — цілком втратити почуття обов'язку (сорому)

2) впустити, не скористатися

to lose one's train — спізнитися на поїзд (потяг)

to lose [all] track [of] — втратити слід (орієнтацію)

to lose touch with — втратити зв'язок (контакт) з

there is not a moment to lose — не можна втрачати ні хвилини

to lose one's way — заблудитися

3) позбутися, звільнитися

I've quite lost my cold — у мене зовсім пройшов нежить

4) програвати

to lose a bet — програти парі

5) зазнавати втрат (шкоди)

6) pass. загинути; зникнути; пропасти

the ship was lost on the rocks — корабель розбився об скелі

7) пропустити, недочути, не розгледіти

to lose the end ot a sentence — не почути кінця фрази

8) refl заблудити

to lose oneself in smth. — заглибитися у щось

9) відставати (про годинник)

10) забувати

••

to lose ground — 1) відставати 2) відступати