master

['mɑːstə]

1. n

1) хазяїн, господар; власник

2) великий художник, майстер

3) кваліфікований робітник

4) (шкільний) учитель

5) глава коледжу

6) капітан торговельного судна

7) фахівець, майстер

master of sports — майстер спорту

to make oneself master of smth. — досягти досконалості (майстерності) в чомусь; опанувати щось

8) магістр (учений ступінь)

9) перший оригінал (у звукозапису)

10) пан, панич (у звертанні до юнака: Master Henry)

11) attr. головний, провідний, керівний

2. v

1) опановувати, оволодівати, вивчати

to master a foreign language — опановувати іноземну мову

2) подолати; підкорити собі; справитися, впоратися

3) переборювати (труднощі)

4) керувати, управляти