nerve
[nɜːv]
1. n
1) нерв; звич. pl нерви; нервовість
a fit [an attack] of nerves — нервовий приступ
to get on one's nerves — нервувати когось, дратувати
2) сила, енергія; бадьорість
to strain every nerve — напружувати всі сили
3) мужність; холоднокровність, самовладання; розм. зухвалість, нахабство
to have the nerve to do smth. — мати мужність (розм. мати нахабство) зробити щось
to loose one's nerve — злякатися, втратити самовладання
a man of a nerve — людина з великим самовладанням, стримана людина
4) бот. прожилка
2. v
надавати сили (бадьорості, хоробрості)
to nerve oneself — збиратися в силі; набратися духу
Англійсько-український словник