old

[əuld]

1. adj (comp older, elder; sup oldest, eldest)

1) старий

to grow old — старіти

2) старечий, старкуватий

3) досвідчений

an old hand — досвідчена людина (у чомусь — at)

4) при вказівці на вік

she is seventeen years old — їй сімнадцять років

how old are you? — скільки вам років?

5) витриманий, давній

6) поношений, зношений, пошарпаний; застарілий

7) що стосується минулого; колишній

2. n

1) (the old) pl збірн. старі

2)

of old — колись; в старі часи

in the days of old — у давнину