outside

[ˌaut'saɪd]

1. n

1) зовнішня сторона (частина, поверхня)

2) зовнішній світ; об'єктивна реальність

3) зовнішність

4)

at the outside розм. — у крайньому разі

2. adj

1) зовнішній; сторонній, що знаходиться зовні

outside work — робота надворі

outside broadcast — позастудійна радіопередача

2) крайній

outside left [right] спорт. — лівий (правий) крайній нападник

3. adv

1) зовні; назовні

2) надворі, просто неба

3) мор. у відкритому морі

4. prep (тж. outside of)

1) зовні, поза, за межами, за межі

2) крім, за винятком