own
[əun]
1. adj (після присвійних займенників та іменників у possessive case)
1) свій, власний
he did it with his own hands — він зробив це своїми руками
2) рідний
my own mother — моя рідна мати
3) любий, дорогий
farewell my own — прощай (прощавай), мій любий
2. n
власність
he has nothing of his own — у нього нічого немає (ніякої власності)
3. v
1) володіти; мати
2) визнавати, признавати(ся)
to own a child — визнавати себе батьком дитини
to own to the theft — зізнаватися в крадіжці
Англійсько-український словник