point

[pɔɪnt]

1. n

1) вістря, гострий кінець; кінчик; наконечник

2) крапка (в десяткових дробах)

three point five [3.5] — три і п'ять десятих (3,5)

full point — крапка (розділовий знак)

exclamation point амер. — знак оклику

3) момент, питання; справа

point of honour — справа честі

4) суть, головне; зміст

5) точка, місце, пункт; амер. станція

6) момент (часу)

at the point of death — при смерті

7) очко

8) поділка шкали

9) перевага; достоїнство

10) особливість

11) мета, намір

12) мис; стрілка

13) вершина гори

14) голка, різець (гравера)

15) мисл. стійка (собаки)

16) військ. головна застава

17) pl амер. військ. знаки розрізнення

••

point of view — точка зору

at all points — 1) у всіх відношеннях 2) всюди, скрізь

armed at all points — у всеозброєнні

at point — готовий (до чогось)

to be on the point of doing smth. — збиратися зробити щось

to gain one's point — досягти мети

off the point — не до речі

to the point — 1) доречно 2) впритул до (of)

in point — слушний, доречний

in point of — щодо

in point of fact — фактично

2. v

1) показувати пальцем, вказувати

2) спрямовувати (на щось — at); наводити; цілитися, прицілюватися

3) говорити, свідчити (про — to)

4) (на)гострити, загострювати

5) заточувати (олівці)

6) пожвавлювати, додавати гостроти

7) ставити розділові знаки

8) робити стійку (про собаку)

•

- point off

- point out