prey

[preɪ]

1. n

1) здобич

2) жертва

to fall a prey to smth. — стати жертвою чогось

2. v (звич. prey on, prey upon)

1) ловити здобич, полювати

2) обманювати; вимагати

3) гнітити; мучити

his misfortune preys on his mind — його нещастя пригнічує його