pride

[praɪd]

1. n

1) гордість; почуття гордості

2) гординя; пиха

pride of place — високе становище; зарозумілість

3) почуття власної гідності

false pride — чванство; гонор

4) предмет гордості

5) верх, найвищий ступінь; найкраще становище

in the pride of one's youth — у розквіті сил

2. v refl

гордитися (кимсь, чимсь — on, upon)