privilege

['prɪvəlɪʤ]

1. n

1) привілей; перевага

privilege of Parliament — депутатська недоторканність

writ of privilege — наказ про звільнення привілейованої особи від арешту в цивільній справі

2) амер. ек. переважне право на купівлю (продаж)

2. v

давати привілей; звільняти (від чогось)