protocol
['prəutəkɒl]
1. n
1) протокол
2) дипл. протокол; прелімінарні умови угоди (договору); додаткова міжнародна угода
3) (the protocol) протокольний відділ (міністерства закордонних справ тощо)
4) правила дипломатичного етикету
2. v
протоколювати, вести протокол, заносити до протоколу
Англійсько-український словник